Нові вітрила перемін

Відлітають шкільні роки з далекого берега дитинства, а сповіщає про це Останній шкільний дзвінок. Ось і цього року для семи випускників Орловецької ЗОШ І-ІІІ ступенів свято Останнього дзвінка було особливим. Як і одинадцять  років тому, вони були дещо розгублені. А тепер наші випускники – окраса школи. Саме їх, –  юних, вродливих, замріяних, –  вітали першокласники-бджілки, що так несподівано залетіли з медовими гостинцями,  чарівними горішками та мелодійнми дзвіночками. А десятикласники пов’язали стрічки випускників. Гості свята: сільський голова Гребінний В.В., радник директора товариства «Черкаси-Дніпро –Агро» Смірнов М.А., завідувач ДНЗ «Сонечко» Лисаченко В.М.,  голова батьківського комітету школи Костенко  Н.М. – на піднятих рожевих вітрилах закріпили побажання випускників, а священник святомиколаївської церкви отець Петро благословив у щасливу мандрівку життя. Директор Орловецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Миколенко О.М. вручила випускникам вітрильник з побжанням попутнього вітру та досягнення мрій. До класу випускників завели їх батьки.

      Рожевим вітрилам щасливого плавання,  а школярі продовжили свято на «Пікніку науки». Запросили й дошкільнят із ДНЗ «Сонечко». Не доводилося сумувати, адже десять найцікавіших локацій кликали до себе.

      Біном фантазій та малюнки на асфальті зацікавили маленьких художників-новаторів. Хендікрафт та хедмейк виявили умільців мотанок та штучних квітів. А як поспішали встигнути на локацію «Креативна геометрія»! Ще б пак! Геометричні фігури складалися із зефіру. А кому не вистачало смаколиків, поспішали на квест «У пошуках скарбів» (звичайно ж, солодощів).

     А якою ж цікавою виявилася система начання STEM: створення тренажера для обчислення з математики, застосовуючи знання фізики з теми «Електричний струм». Тому не диво, що наступна локація «Воєнізована» особливо вдалася з естафетами «Ноші» та «Стрибки в мішках». Усі рухалися, ніби заряджені електричним стумом.

     Сподівання всіх перевершив «Матч поколінь». Футболісти-батьки та їх суперники- діти змагалися не на жарт. Бажаючих взяти участь було важко переконати, щоб вони побували в ролі вболівальників, яким так бракувало і голосу, і рук.

     Між кожною локацією хотілося хоч хвилинку відпочити, але весела музика постійно запрощувала на танці, уникнути яких не вдалося нікому. А на завершення і батьки, і діти,  і вчителі із задоволенням взяли участь у танцювальному флешмобі.

     Пікнік науки завершувався, а додому нікому не хотілося. Хоча під час підготовки свята були і сумніви, і переживання, чи зможем по-новому, креативніше спрацювати разом із дітьми та їх батьками. А тепер всі разом одержали стільки задоволення!

      Особлива подяка батькам за активну участь у підготовці та проведенні  свята, за смачну кашу та шашлики. Здоровенькі були!

Зі святом останнього дзвоника!


Одягну сорочку-вишиванку…
Я хвилююсь, як в житті ніколи.
Бо сьогодні, весняного ранку,
На останній дзвоник йду до школи.
А назустріч сонечко сміється,
І тріпочуть листячком тополі.
І зібрався світ увесь, здається,
На врочисте свято в нашій школі.
Йде до школи стежечка знайома,
Мами нас по ній колись водили,.
Тут нам кожна квіточка відома, —
Підлітками бігали й ходили…
Тут ми наші весни зустрічали,
І душа дитинна наша квітла.
Пору юності ці стежечки вітали
І вели до радості і світла.
От і збігли непомітно роки,
Наче й не було їх, пролетіли.
Робимо в життя нове ми кроки,
До якого прагнули й хотіли.
Зустрічай нас, небо синьооке,
Зустрічай нас, майбуття щасливо.
І не будь, життя, до нас жорстоке,
Подаруй нам радість, світле диво!